Еволюція валютних якорів та зростання Біткойна

Вступ

Гроші є одним з найглибших та найконсенсусніших винаходів у процесі цивілізації людства. Від бартеру до металевих грошей, від золотого стандарту до суверенної кредитної валюти, еволюція грошей завжди супроводжувалася змінами механізмів довіри, ефективності торгівлі та структурою влади. Сьогодні глобальна валютна система стикається з безпрецедентними викликами: надмірна емісія грошей, криза довіри, погіршення суверенних боргів та геоекономічні потрясіння, викликані гегемонією долара.

Поява Біткойн та його постійно зростаючий вплив змушує нас переосмислити: яка ж суть грошей? В якій формі в майбутньому існуватиме "якір вартості"?

Революційність Біткойна полягає не лише в технологіях та алгоритмах, але й у тому, що він, як перша в історії людства "знизу-вгору" монетарна система, яку спонукали користувачі, кидає виклик тисячолітній парадигмі державного контролю за випуском грошей.

Ця стаття огляне історичну еволюцію валютних якорів, проаналізує проблеми сучасної системи золотих резервів, дослідить економічні інновації та обмеження Біткойна, розгляне можливість Біткойна як майбутнього цінового якоря та окреслить можливі багатогранні еволюційні шляхи глобальної валютної системи.

Один. Історична еволюція валютних якорів

1. Бартер та народження товарної монети

Найдавніша економічна діяльність людства в основному ґрунтувалася на моделі "бартеру", де обидві сторони угоди мусили мати те, що потрібно іншій стороні. Ця "випадковість подвійного попиту" значно обмежувала розвиток виробництва та обігу. Щоб вирішити цю проблему, товари з загальноприйнятою вартістю (як-от черепашки, сіль, худоба тощо) поступово стали "товарною монетою", заклавши основу для подальших дорогоцінних металів.

2. Золотий стандарт і глобальна розрахункова система

Увійшовши в цивілізоване суспільство, золото і срібло завдяки своїй рідкості, легкості поділу та важкості підробки стали найяскравішими загальними еквівалентами. Давні імперії використовували металеві гроші як символ державної влади та соціального багатства.

До 19 століття золота стандарту було встановлено на глобальному рівні, валюти країн були прив'язані до золота, що забезпечило стандартизацію міжнародної торгівлі та розрахунків. Найбільша перевага цієї системи полягала в чіткому визначенні "яорди" валюти та низьких витратах на довіру між країнами, але це також призвело до обмеження пропозиції валюти запасами золота, що ускладнювало підтримку індустріалізації та розширення глобальної економіки.

3. Зростання кредитних валют та суверенного кредиту

У першій половині 20-го століття дві світові війни повністю вдарили по золотому стандарту. У 1944 році було встановлено Бреттон-Вудську систему, за якою долар США був прив'язаний до золота, а інші основні валюти — до долара, що сформувало «доларовий стандарт». У 1971 році адміністрація Ніксона в односторонньому порядку оголосила про відв'язку долара від золота, і глобальна суверенна валюта офіційно вступила в епоху кредитних грошей, де країни випускають гроші на основі своєї кредитоспроможності, а також контролюють економіку через розширення боргу та монетарну політику.

Кредитні гроші принесли велику гнучкість та економічний потенціал, але також заклали підґрунтя для криз довіри, гіперінфляції та надмірної емісії грошей. Країни третього світу постійно стикаються з кризами національної валюти, навіть деякі нові економіки борються з борговими кризами та валютними коливаннями.

Два, реальні труднощі системи золотих резервів

1. Концентрація та непрозорість золотих резервів

Хоча золотий стандарт став історією, золото все ще є важливим резервним активом у балансах центральних банків країн. Наразі приблизно третина офіційних золотих резервів світу зберігається у сховищах Федерального резервного банку Нью-Йорка. Це угода виникла після Другої світової війни, коли міжнародна фінансова система довіряла економічній та військовій безпеці США, але також спричинила значні проблеми з концентрацією і непрозорістю.

Наприклад, Німеччина оголосила про повернення частини своїх золотих резервів з США, причиною чого є недовіра до бухгалтерських звітів США та тривала відсутність реального обліку. Важко перевірити, чи відповідають бухгалтерські звіти фактичним золотим резервам. Крім того, розповсюдження подібних похідних інструментів, як "паперове золото", ще більше послаблює зв'язок між "обліковим золотом" та фізичним золотом.

2. Ненадійність золота M0

У сучасному суспільстві золото вже не має властивостей повсякденної обігової валюти (M0). Особи та підприємства не можуть безпосередньо розраховуватися золотом у повсякденних угодах, навіть важко безпосередньо володіти та передавати фізичне золото. Основна роль золота більше полягає в розрахунках між суверенними державами, резервуванні великих активів та використанні як інструменту хеджування на фінансових ринках.

Міжнародні розрахунки золотом зазвичай передбачають складні процеси клірингу, тривалі затримки та високі витрати на безпеку. Крім того, прозорість золотовалютних операцій між центральними банками є надзвичайно низькою, а перевірка рахунків залежить від довіри до централізованих установ. Це робить роль золота як "якоря вартості" в усьому світі все більш символічною, а не реалістичною ліквідною вартістю.

Три. Економічні інновації та реальні обмеження Біткойна

1. Алгоритмична прив'язка Біткойна до його валютних властивостей

Біткойн з моменту свого народження в 2009 році, завдяки своїм постійним, децентралізованим, прозорим та перевіреним характеристикам, викликав нову хвилю роздумів про "цифрове золото" на глобальному рівні. Правила постачання Біткойна закодовані в алгоритмі, а загальний обсяг у 21 мільйон монет ніхто не може змінити. Ця "алгоритмічна прив'язка" до дефіциту подібна до фізичного дефіциту золота, але в епоху глобального Інтернету вона є ще більш радикальною та прозорою.

Всі транзакції Біткойн записуються в блокчейн, і будь-хто у світі може публічно перевірити книгу обліку, не покладаючись на будь-які централізовані установи. Ця властивість теоретично значно знижує ризик "невідповідності між обліком і реальністю" і значно підвищує ефективність і прозорість розрахунків.

2. Шлях розширення "знизу вгору" Біткойна

Біткойн має одне фундаментальне відмінність від традиційної монети: традиційна монета випускається та просувається "зверху вниз" державною владою, тоді як Біткойн приймається користувачами спонтанно та поступово поширюється на підприємства, фінансові установи навіть на суверенні держави.

Користувачі попереду, інституції згодом: Біткойн спочатку був добровільно прийнятий групою ентузіастів криптографічних технологій та лібералів. З посиленням мережевого ефекту, зростанням цін та розширенням застосування все більше людей, підприємств і навіть фінансових установ почали володіти активами Біткойн.

Країни, що пасивно адаптуються: деякі країни визнали Біткойн законним платіжним засобом, інші схвалили фінансові продукти, пов'язані з Біткойном, дозволяючи установам і громадськості брати участь у ринку Біткойна через законні канали. Базова користувачів Біткойна та прийняття на ринку сприяли тому, що суверенні держави пасивно прийняли цю нову форму валюти.

Глобальне безмежне розширення: мережевий ефект Біткойна подолав суверенні кордони, і в розвинених країнах, і на ринках, що розвиваються, є багато користувачів, які спонтанно використовують Біткойн у повсякденному житті, накопиченні активів і трансакціях через кордон.

Ця історична зміна свідчить про те, що те, чи зможе Біткойн стати глобальною валютою, більше не залежить повністю від "схвалення" держави чи установи, а залежить від того, чи є достатня кількість користувачів і ринкового консенсусу.

3. Реальні обмеження та критика

Біткойн хоча і має революційний характер на теоретичному та технологічному рівні, проте в реальному застосуванні все ще існує безліч обмежень:

• Велика волатильність цін: Ціна Біткойна надзвичайно чутлива до ринкових емоцій, політичних новин та шоків ліквідності, короткострокові коливання значно перевищують коливання суверенних валют.
• Низька ефективність торгівлі, високе споживання енергії: блокчейн Біткойн обробляє обмежену кількість транзакцій за секунду, час підтвердження довгий, а механізм підтвердження роботи споживає велику кількість енергії.
• Суб'єктний опір та ризики регулювання: деякі країни займають негативну або навіть репресивну позицію щодо Біткойну, що призводить до сегментації глобального ринку.
• Нерівномірний розподіл багатства та технічний бар'єр: ранні користувачі Біткойн та невелика кількість великих власників контролюють велику кількість Біткойн, багатство сильно сконцентровано. Крім того, участь звичайних користувачів потребує певного технічного бар'єру, що робить їх вразливими до шахрайства та ризику втрати приватних ключів.

Чотири. Відмінності та схожості Біткойну та золоту: ідея експерименту щодо майбутнього якоря вартості

1. Історичний стрибок у ефективності та прозорості транзакцій

Епоха золота як якоря вартості, міжнародна торгівля великою кількістю золота часто вимагає використання літаків, кораблів, бронемашин та інших засобів для фізичного перевезення. Це займає не лише кілька днів, а навіть кілька тижнів, а також несе високі витрати на транспортування та страхування. Наприклад, центральний банк Німеччини оголосив, що поверне золоті резерви з-за кордону на батьківщину, і весь план зайняв кілька років, щоб бути завершеним.

Більш важливим є те, що у світовій системі резервів золота існують серйозні проблеми з непрозорістю рахунків та труднощами з їх перевіркою. Право власності на резерви золота, місце їх зберігання та фактичний стан часто можуть бути підтверджені лише односторонніми заявами централізованих установ. У цій системі витрати довіри між країнами є надзвичайно високими, що обмежує стабільність міжнародної фінансової системи.

Біткойн же вирішує ці проблеми зовсім іншим способом. Власність та переказ Біткойна повністю записуються в ланцюзі, будь-хто у світі може в реальному часі і відкрито перевірити. Незалежно від того, особа це, компанія чи країна, достатньо мати приватний ключ, щоб у будь-який момент розпоряджатися коштами, без фізичного переміщення, без третьої сторони посередника, а глобальний переказ займає лише кілька десятків хвилин. Ця безпрецедентна прозорість та можливість верифікації надають Біткойну ефективність та основу довіри в оптових розрахунках та прив'язці вартості, яку золото не може досягти.

2. Ідея "ролевого шарування" ціннісних якорів

Хоча Біткойн значно перевершує золото за прозорістю та ефективністю переказів, він все ще стикається з багатьма обмеженнями у повсякденних платежах та дрібному обігу — проблеми з швидкістю транзакцій, комісіями, коливаннями цін тощо ускладнюють його використання як "готівки" або M0 у реальному житті.

Однак, спираючись на теорію монетарних шарів, таку як M0/M1/M2, можна уявити собі, що в майбутньому валютна система матиме таку структуру:

• Біткойн та інші "якорні активи" як інструменти збереження вартості та великих розрахунків на рівні M1+, аналогічно до позиції золота в активах центрального банку, але більш прозорі та легкі для ліквідації.
• На базі Біткойн-стабільних монет, другорядних мереж (таких як мережа Lightning), суверенних цифрових валют (CBDC) тощо, реалізуються функції щоденних платежів, мікроплатежів та роздрібних розрахунків. Ці "дочірні монети" закріплюються за Біткойном або випускаються під його гарантію, забезпечуючи єдність ефективності обігу та стабільності вартості.
• Біткойн став "загальним еквівалентом" та "мірилом" соціальних ресурсів, широко визнаним на глобальному ринку, але не використовується безпосередньо для повсякденного споживання, а слугує як "баласт" економічної системи, подібно до золота.

Ця ієрархічна структура може використовувати рідкість і прозорість Біткойна як глобального "якоря вартості", а також завдяки технологічним інноваціям задовольняти потреби в зручності та низьких витратах для щоденних платежів.

V. Можлива еволюція та критичне мислення майбутньої грошової системи

1. Багаторівнева, багатофункціональна валютна структура

Майбутня валютна система, ймовірно, більше не буде домінувати єдина суверенна валюта, а буде трирівнева система "якір вартості - платіжний засіб - місцева валюта", що співіснує, з кооперацією та конкуренцією.

• Ціновий якор: Біткойн (або подібні цифрові активи) виступає в ролі децентралізованого глобального резервного активу, виконує функції "високорівневої валюти" для міждержавних розрахунків, резервів центральних банків, хеджування вартості тощо.
• Платіжний засіб: стейблкоїни, суверенні цифрові валюти, мережа Lightning тощо, прив'язані до Біткойн або суверенної валюти, для забезпечення повсякденного обігу, платежів і ціноутворення.
• Місцева валюта: національні валюти продовжують виконувати функції регулювання та управління місцевою економікою, досягаючи цілей оподаткування, соціального забезпечення та економічної політики.

У цій багаторівневій структурі три основні функції грошей (засіб обміну, міра вартості, зберігання вартості) будуть чіткіше розподілені між різними монетами та рівнями, а також підвищиться розподіл ризиків в глобальній економіці та інноваційні можливості.

2. Нова механіка довіри та потенційні ризики

Але ця нова система не позбавлена ризиків. Чи можуть алгоритми та мережевий консенсус справді замінити державний суверенітет і кредит довіри центральних установ? Чи будуть децентралізовані характеристики Біткойну піддані впливу олігархів на потужність обчислень, вразливостей в управлінні протоколами чи технологічним прогресом? Глобальні розбіжності в регулюванні, конфлікти політики, події «чорного лебедя» тощо можуть стати нестабільними факторами майбутньої валютної системи.

Крім того, суверенні держави для захисту своїх інтересів можуть обмежувати розширення Біткойну шляхом жорсткого регулювання, оподаткування, технічних блокад тощо. Чи зможе Біткойн на шляху "знизу вгору" дійсно досягти глобального консенсусу та довгостроково підтримувати статус "цифрового золота", ще потребує перевірки часом.

Висновки та відкриті питання

Оглядаючись на еволюцію монет, від бартеру до золотого стандарту, а потім до кредитних грошей, кожна зміна "якірного ресурсу" супроводжувалася глибокими змінами в механізмах довіри та соціальних організаціях. Поява Біткойна вперше перенесла "якір вартості" з фізичних ресурсів