Криптоактиви стали новим полем битви у конфлікті з Іраном, ринок цифрових активів під владою теократії опинився в тіні
Конфлікт між Іраном та Ізраїлем вже поширився на сферу криптоактивів.
18 червня 2025 року одна з найбільших криптоактивів бірж Ірану зазнала вражаючого кібернападу. Хакерська організація, що називає себе "Полювання на горобців", зламала систему платформи, викравши активи на майже 90 мільйонів доларів. Ця організація звинуватила платформу в допомозі уряду Ірану в ухилянні від міжнародних санкцій та фінансуванні незаконної діяльності, а викрадені кошти були переведені на рахунки з антиіранською інформацією.
Хакери також опублікували попередження в соціальних мережах: "Ці кібератаки викликані тим, що платформа стала важливим інструментом для іранського режиму, що порушує санкції. Співпраця з інфраструктурою, яка порушує санкції іранського режиму, поставить ваші активи під загрозу."
Ця жахлива атака хакерів не лише вивела на поверхню величезний ринок криптоактивів Ірану, але й змусила людей усвідомити, що ця країна, яка є єдиною у світі, що повністю реалізує ісламське теократичне правління, також глибоко переплетена з індустрією криптоактивів.
Причини: Фінансові канали під санкціями
Криптовалютний ринок Ірану розвивається вже багато років, а інтерес до криптовалют виникає насамперед через економічний та геополітичний тиск. Через жорсткі санкції міжнародного співтовариства, традиційні фінансові канали Ірану обмежені, а міжнародна торгівля та перекази коштів ускладнені. У цій ситуації криптоактиви вважаються альтернативним засобом.
Аналіз вказує на те, що економічна ситуація в країні є також важливою причиною розвитку криптоактивів. Іран тривалий час стикається з високою інфляцією та тиском девальвації валюти, національна валюта ріал продовжує слабшати. Іранський фондовий ринок коливається, змушуючи багатьох вкладників вкладати кошти в криптоактиви для хеджування ризиків. Для звичайних іранців криптоактиви сприймаються як інструмент збереження вартості та диверсифікації активів, особливо в періоди економічних потрясінь.
Згідно з аналітичним звітом безпекової компанії, у 2022 році обсяг криптоактивів, що надійшли до великих бірж Ірану, наближався до 3 мільярдів доларів США, серед яких платформа, що зазнала атаки, є найбільшою біржею країни з часткою ринку близько 87%. Інші основні платформи включають Wallex, Excoino, Aban Tether та Bit24. Ці місцеві біржі повинні отримати дозвіл від регуляторних органів та дотримуватися правил протидії відмиванню грошей (AML) та ідентифікації клієнтів (KYC) для ведення своєї діяльності.
Крім того, є повідомлення, що переважна більшість внутрішніх криптоактивів в Ірані здійснюється через цю платформу або подібні біржі з міжнародними ринками. За даними блокчейн-дослідницької організації, з 2018 по кінець 2022 року одна торгова платформа обробила транзакції на суму 8 мільярдів доларів США, з яких ця платформа обробила транзакції на суму 7,8 мільярда доларів США. Ця платформа також у блозі, опублікованому в 2021 році, закликала клієнтів використовувати токени Tron для анонімних транзакцій, уникати "ризику для безпеки активів через санкції".
Окрім криптоактивів, у розвитку технологій блокчейн іранський уряд останніми роками також зробив певні кроки. Найбільш репрезентативними є два офіційно підтримувані проекти блокчейн: Kuknos та Borna. Мережа Kuknos була запущена у 2019 році об'єднаною технічною компанією чотирьох великих іранських банків, її рідний токен PayMon (PMN) використовується для внутрішніх розрахунків у банківській системі. В той же час Центральний банк Ірану співпрацював із компанією блокчейн для розробки платформи Borna, яка на базі таких технологій, як Hyperledger Fabric, надає фінансовим установам підтримувані блокчейном прикладні рамки. Це свідчить про те, що іранська влада також прагне використовувати технології блокчейн для підвищення ефективності та прозорості фінансової системи.
Крім того, Іран та Росія, як повідомляється, об'єднали зусилля для запуску стабільної монети, що підтримується золотом, для розрахунків у торгівлі між країнами та уникнення фінансових санкцій. Також є повідомлення про те, що Центральний банк Ірану вивчає можливість запуску власної цифрової валюти центрального банку "шифрування ріяль", і планував з'єднати її з розрахунковими системами таких країн, як ОАЕ.
Завдяки багатим енергетичним ресурсам Ірану, країна у 2018 році визнала майнінг криптоактивів легальною індустрією. У 2021 році Іран займав приблизно 4,5% загальної потужності біткоїнів у світі, щорічно виробляючи майже 1 мільярд доларів біткоїнів, які використовуються для імпортної торгівлі та пом'якшення впливу санкцій. Офіційний Іран також радий цьому, запровадивши пільгову тарифну політику на електроенергію для криптоактивних майданчиків.
Однак, через навантаження на електромережу, викликане високими енергетичними субсидіями, а також через вимоги регуляторів, що зобов'язують майнерів здавати добуті біткоїни центральному банку, багато майнінгових ферм вибирають перейти в підпілля або обходити регуляції. За оцінками, до 2024 року частка Ірану у світовій потужності біткоїнів знизиться до приблизно 3,1%.
Політика: від відкриття до затяжки, введення заборони на шифрування торгівлі
Уряд Ірану протягом тривалого часу змінював своє ставлення до криптоактивів, його регуляторна політика щодо криптоактивів пройшла шлях від початкового відкриття до поступового посилення.
З 2018 року Іран офіційно визнав видобуток цифрових активів легальною промисловістю, щоб регулювати вже поширене ведення майнінгових ферм. Уряд запровадив заходи, що вимагають від ліцензованих майнерів використовувати ефективне обладнання, та дозволяє продавати видобуті активи за певною ціною тільки Центральному банку, при цьому сплачуючи за електрику за експортною ціною. Низькі ціни на електроенергію приваблюють іноземних майнерів, включаючи китайських, інвестувати в видобуток у Ірані.
У 2020 році «Тротуарний майнінг», що на короткий час увійшов до топ-5 у світі за хешрейтом, став символом китайських майнерів, які їдуть до Ірану на пошуки золота. Є інформація, що партнери цього пулу викупили тисячі майнінг-машин у майнерів, які ніколи не налагоджували канали в Ірані, за ціною брухту, і, спираючись на свої місцеві зв'язки, заснували найбільшу легальну майнінг-ферму в Ірані.
Однак ця модель "енергія на монету" швидко загострила напруженість з електроенергією. У травні 2021 року, після рідкісного літнього відключення електроенергії, президент Хасан Рухані оголосив про тимчасову заборону на всі види видобутку криптоактивів терміном на чотири місяці, до вересня того ж року, щоб зменшити навантаження на електромережу. Офіційні дані свідчать, що легальні майданчики споживають близько 300 мільйонів кіловат-годин, тоді як нелегальні майданчики споживають до 2 мільярдів кіловат-годин, що серйозно впливає на постачання електроенергії для населення. Після цього кожного літа під час пікових навантажень на електроенергію уряд тимчасово закривав деякі майданчики, щоб забезпечити постачання електроенергії для населення.
У сфері регулювання торгівлі Центральний банк Ірану ще у 2020 році заборонив особам використовувати зарубіжні видобуті цифрові активи для торгівлі всередині країни, посиливши контроль за обігом криптоактивів. Після 2022 року іранські регулятори посилили обмеження на рекламу криптоактивів та продажі майнінгових установок. У грудні 2024 року іранська влада наказала заборонити просування майнінгових установок та відповідних навчальних курсів в Інтернеті, а також вимагала від основних електронних комерційних платформ зняти відповідний рекламний контент. У тому ж місяці енергетичний контрольний орган також заявив, що буде притягувати до юридичної відповідальності за незаконний майнінг.
Ці заходи одночасно вимагають, щоб легальні майнінгові ферми працювали лише за умови достатньої електропостачання, а в не пікові години використання електроенергії заборонено. Це свідчить про те, що зі зростанням популярності майнінгових машин виникають проблеми з використанням електроенергії та безпекою, уряд запроваджує більш жорсткий контроль над видобувною промисловістю. Наприкінці 2024 року наголос регулятора змістився на самі криптооперації. Центральний банк Ірану у грудні 2024 року прийняв нові правила, намагаючись заблокувати обмін криптоактивів на ріали на сайтах країни. У січні 2025 року було також запроваджено урядовий API для торгівлі, що зобов'язує всі внутрішні біржі підключатися до системи регулювання через цей канал, що полегшує моніторинг інформації про ідентифікацію користувачів і обіг коштів.
У лютому 2025 року офіційні особи Ірану навіть оголосили про заборону на публікацію реклами криптовалют у будь-яких місцях і на будь-яких платформах. Після цього, у червні, після хакерського нападу, Центральний банк Ірану ще більше посилив контроль над криптоугодами: за даними аналітичних компаній, уряд Ірану встановив, що вітчизняні криптоплатформи можуть працювати лише з 10:00 до 20:00 (так званий "комендантська година для криптоторгівлі"), щоб підвищити ефективність регулювання та обмежити витік капіталу. Різноманітні обмежувальні заходи з'являються один за одним, що в певній мірі відображає баланс, якого намагаються досягти влади між сприянням інноваціям і забезпеченням фінансової безпеки.
Тлумачення: Криптоактиви та ісламські доктрини
Як ісламська республіка, Іран, просуваючи розвиток криптоактивів, також повинен враховувати норми ісламського права (Шаріат). Ісламське вчення забороняє всі форми лихварства (Riba) та азартних ігор (Gharar), а торгівля криптоактивами через свою різку волатильність та певну спекулятивну природу викликала сумніви в частини консерваторів.
Верховний лідер Ірану Хаменеї має відносно відкриту позицію щодо цього питання. У 2021 році він чітко заявив, що купівля та продаж, а також виробництво криптоактивів "повинні відповідати законам і нормам Ісламської Республіки Іран" і не вважаються автоматично такими, що суперечать ісламським доктринам. Іншими словами, якщо уряд дозволяє, то операції з цифровими активами, що виконуються відповідно до правил, самі по собі не є "незаконними". Крім того, Хаменеї також закликав релігійні кола висловлювати думки щодо нових соціальних проблем, включаючи криптоактиви, щоб підтримувати актуальність шаріату.
Однак думки різних релігійних вчених не зовсім однакові. Відомий іранський шиїтський великий аятола Makarem Shirazi займає обережну позицію. Він вважає, що такі криптоактиви, як біткоїн, мають "багато невизначеностей", такі як відсутність державної підтримки, легкість зловживань тощо, тому їхня торгівля не відповідає вимогам ісламського права. Інші релігійні лідери (такі як Sistani) вимагають від віруючих дотримуватися тлумачень релігійного права більш досвідчених вчених, коли законодавство не є ясним.
Офіційні органи Ірану хоча й не вважають криптовалюти чіткою релігійною забороною, проте на практиці наголошують на необхідності дотримання національного законодавства та регуляторних рамок, щоб уникнути надмірної спекулятивної поведінки. Така позиція в певній мірі балансувала протиріччя між ісламським вченням та сучасною економічною практикою.
У умовах численних економічних невизначеностей, криптоактиви все ще привертають увагу великої кількості молоді та фахівців у галузі технологій в Ірані. Аналіз показує, що з розвитком інформаційних технологій, поширенням смартфонів та поступовим відкриттям Ірану для зовнішньої комунікації, бар'єри для участі звичайних громадян у торгівлі цифровими активами знижуються.
Серед найтиповіших випадків — це літо 2024 року, коли популярна на соціальних платформах гра "仓鼠快打（Hamster Kombat）" в Ірані викликала обурення у політиків. Тоді речник Національного центру кіберпростору Ірану Хосейн Деліріан виступив з попередженням, зазначивши, що нещодавно прочитав велику кількість обговорень іранських користувачів у багатьох супер групах, і заявив, що використання гри для видобутку криптоактивів стало розсадником злочинності серед хакерів.
Ця суперечка також привернула увагу релігійних кіл, відомий шиїтський вчений Аятолла Насер Макарем Ширазі описав криптоактиви як "джерело багатьох недоліків" і закликав людей уникати ігор, пов'язаних з біткоїном, таких як Hamster Kombat.
Участь у криптоактивному ринку також пов'язана з ризиками. Є повідомлення, що низький рівень знань про шифрування в Ірані став пасткою для злочинців: випадки шахрайства стають все частішими, багато інвесторів зазнають величезних збитків через сліпе слідування за модою. Анонімні угоди на чорному ринку також створюють виклики для регулювання. Додатково, сам ринок є дуже волатильним, а відсутність зрілого правового захисту змушує деякі іранські родини дотримуватись обережної або навіть вичікувальної позиції щодо таких активів.
В цілому, незважаючи на те, що криптоактиви в Ірані поступово отримують більш широке визнання, обговорення їхньої легітимності, безпеки та етики все ще триває. Сьогодні, на тлі значного обмеження інтернету та скорочення швидкості з боку іранського уряду, а також періодичних відключень мережі в багатьох регіонах, для звичайних людей перспектива розвитку крипторинку є менш важливою порівняно з реальними труднощами війни та виживання країни.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
21 лайків
Нагородити
21
4
Репост
Поділіться
Прокоментувати
0/400
BearMarketSurvivor
· 07-18 01:17
Війна поширилася на криптосвіт? Це буде шифроване змагання в стилі зіркових воєн...
Переглянути оригіналвідповісти на0
TxFailed
· 07-15 19:35
технічно кажучи... політика і криптовалюта ніколи не поєднуються добре. бачив цей фільм раніше, чесно кажучи
Переглянути оригіналвідповісти на0
SchrodingerAirdrop
· 07-15 19:28
Військові зони стали занадто численними! Принаймні в криптосвіті немає мін.
Переглянути оригіналвідповісти на0
BearMarketSurvivor
· 07-15 19:23
Хакер ця гра грає на високому рівні, навіть божественна влада не може врятувати.
Ізраїльсько-іранський конфлікт торкнувся сфери шифрування, а ринок цифрових активів в Ірані стикається з численними викликами.
Криптоактиви стали новим полем битви у конфлікті з Іраном, ринок цифрових активів під владою теократії опинився в тіні
Конфлікт між Іраном та Ізраїлем вже поширився на сферу криптоактивів.
18 червня 2025 року одна з найбільших криптоактивів бірж Ірану зазнала вражаючого кібернападу. Хакерська організація, що називає себе "Полювання на горобців", зламала систему платформи, викравши активи на майже 90 мільйонів доларів. Ця організація звинуватила платформу в допомозі уряду Ірану в ухилянні від міжнародних санкцій та фінансуванні незаконної діяльності, а викрадені кошти були переведені на рахунки з антиіранською інформацією.
Хакери також опублікували попередження в соціальних мережах: "Ці кібератаки викликані тим, що платформа стала важливим інструментом для іранського режиму, що порушує санкції. Співпраця з інфраструктурою, яка порушує санкції іранського режиму, поставить ваші активи під загрозу."
Ця жахлива атака хакерів не лише вивела на поверхню величезний ринок криптоактивів Ірану, але й змусила людей усвідомити, що ця країна, яка є єдиною у світі, що повністю реалізує ісламське теократичне правління, також глибоко переплетена з індустрією криптоактивів.
Причини: Фінансові канали під санкціями
Криптовалютний ринок Ірану розвивається вже багато років, а інтерес до криптовалют виникає насамперед через економічний та геополітичний тиск. Через жорсткі санкції міжнародного співтовариства, традиційні фінансові канали Ірану обмежені, а міжнародна торгівля та перекази коштів ускладнені. У цій ситуації криптоактиви вважаються альтернативним засобом.
Аналіз вказує на те, що економічна ситуація в країні є також важливою причиною розвитку криптоактивів. Іран тривалий час стикається з високою інфляцією та тиском девальвації валюти, національна валюта ріал продовжує слабшати. Іранський фондовий ринок коливається, змушуючи багатьох вкладників вкладати кошти в криптоактиви для хеджування ризиків. Для звичайних іранців криптоактиви сприймаються як інструмент збереження вартості та диверсифікації активів, особливо в періоди економічних потрясінь.
Згідно з аналітичним звітом безпекової компанії, у 2022 році обсяг криптоактивів, що надійшли до великих бірж Ірану, наближався до 3 мільярдів доларів США, серед яких платформа, що зазнала атаки, є найбільшою біржею країни з часткою ринку близько 87%. Інші основні платформи включають Wallex, Excoino, Aban Tether та Bit24. Ці місцеві біржі повинні отримати дозвіл від регуляторних органів та дотримуватися правил протидії відмиванню грошей (AML) та ідентифікації клієнтів (KYC) для ведення своєї діяльності.
Крім того, є повідомлення, що переважна більшість внутрішніх криптоактивів в Ірані здійснюється через цю платформу або подібні біржі з міжнародними ринками. За даними блокчейн-дослідницької організації, з 2018 по кінець 2022 року одна торгова платформа обробила транзакції на суму 8 мільярдів доларів США, з яких ця платформа обробила транзакції на суму 7,8 мільярда доларів США. Ця платформа також у блозі, опублікованому в 2021 році, закликала клієнтів використовувати токени Tron для анонімних транзакцій, уникати "ризику для безпеки активів через санкції".
Окрім криптоактивів, у розвитку технологій блокчейн іранський уряд останніми роками також зробив певні кроки. Найбільш репрезентативними є два офіційно підтримувані проекти блокчейн: Kuknos та Borna. Мережа Kuknos була запущена у 2019 році об'єднаною технічною компанією чотирьох великих іранських банків, її рідний токен PayMon (PMN) використовується для внутрішніх розрахунків у банківській системі. В той же час Центральний банк Ірану співпрацював із компанією блокчейн для розробки платформи Borna, яка на базі таких технологій, як Hyperledger Fabric, надає фінансовим установам підтримувані блокчейном прикладні рамки. Це свідчить про те, що іранська влада також прагне використовувати технології блокчейн для підвищення ефективності та прозорості фінансової системи.
Крім того, Іран та Росія, як повідомляється, об'єднали зусилля для запуску стабільної монети, що підтримується золотом, для розрахунків у торгівлі між країнами та уникнення фінансових санкцій. Також є повідомлення про те, що Центральний банк Ірану вивчає можливість запуску власної цифрової валюти центрального банку "шифрування ріяль", і планував з'єднати її з розрахунковими системами таких країн, як ОАЕ.
Завдяки багатим енергетичним ресурсам Ірану, країна у 2018 році визнала майнінг криптоактивів легальною індустрією. У 2021 році Іран займав приблизно 4,5% загальної потужності біткоїнів у світі, щорічно виробляючи майже 1 мільярд доларів біткоїнів, які використовуються для імпортної торгівлі та пом'якшення впливу санкцій. Офіційний Іран також радий цьому, запровадивши пільгову тарифну політику на електроенергію для криптоактивних майданчиків.
Однак, через навантаження на електромережу, викликане високими енергетичними субсидіями, а також через вимоги регуляторів, що зобов'язують майнерів здавати добуті біткоїни центральному банку, багато майнінгових ферм вибирають перейти в підпілля або обходити регуляції. За оцінками, до 2024 року частка Ірану у світовій потужності біткоїнів знизиться до приблизно 3,1%.
Політика: від відкриття до затяжки, введення заборони на шифрування торгівлі
Уряд Ірану протягом тривалого часу змінював своє ставлення до криптоактивів, його регуляторна політика щодо криптоактивів пройшла шлях від початкового відкриття до поступового посилення.
З 2018 року Іран офіційно визнав видобуток цифрових активів легальною промисловістю, щоб регулювати вже поширене ведення майнінгових ферм. Уряд запровадив заходи, що вимагають від ліцензованих майнерів використовувати ефективне обладнання, та дозволяє продавати видобуті активи за певною ціною тільки Центральному банку, при цьому сплачуючи за електрику за експортною ціною. Низькі ціни на електроенергію приваблюють іноземних майнерів, включаючи китайських, інвестувати в видобуток у Ірані.
У 2020 році «Тротуарний майнінг», що на короткий час увійшов до топ-5 у світі за хешрейтом, став символом китайських майнерів, які їдуть до Ірану на пошуки золота. Є інформація, що партнери цього пулу викупили тисячі майнінг-машин у майнерів, які ніколи не налагоджували канали в Ірані, за ціною брухту, і, спираючись на свої місцеві зв'язки, заснували найбільшу легальну майнінг-ферму в Ірані.
Однак ця модель "енергія на монету" швидко загострила напруженість з електроенергією. У травні 2021 року, після рідкісного літнього відключення електроенергії, президент Хасан Рухані оголосив про тимчасову заборону на всі види видобутку криптоактивів терміном на чотири місяці, до вересня того ж року, щоб зменшити навантаження на електромережу. Офіційні дані свідчать, що легальні майданчики споживають близько 300 мільйонів кіловат-годин, тоді як нелегальні майданчики споживають до 2 мільярдів кіловат-годин, що серйозно впливає на постачання електроенергії для населення. Після цього кожного літа під час пікових навантажень на електроенергію уряд тимчасово закривав деякі майданчики, щоб забезпечити постачання електроенергії для населення.
У сфері регулювання торгівлі Центральний банк Ірану ще у 2020 році заборонив особам використовувати зарубіжні видобуті цифрові активи для торгівлі всередині країни, посиливши контроль за обігом криптоактивів. Після 2022 року іранські регулятори посилили обмеження на рекламу криптоактивів та продажі майнінгових установок. У грудні 2024 року іранська влада наказала заборонити просування майнінгових установок та відповідних навчальних курсів в Інтернеті, а також вимагала від основних електронних комерційних платформ зняти відповідний рекламний контент. У тому ж місяці енергетичний контрольний орган також заявив, що буде притягувати до юридичної відповідальності за незаконний майнінг.
Ці заходи одночасно вимагають, щоб легальні майнінгові ферми працювали лише за умови достатньої електропостачання, а в не пікові години використання електроенергії заборонено. Це свідчить про те, що зі зростанням популярності майнінгових машин виникають проблеми з використанням електроенергії та безпекою, уряд запроваджує більш жорсткий контроль над видобувною промисловістю. Наприкінці 2024 року наголос регулятора змістився на самі криптооперації. Центральний банк Ірану у грудні 2024 року прийняв нові правила, намагаючись заблокувати обмін криптоактивів на ріали на сайтах країни. У січні 2025 року було також запроваджено урядовий API для торгівлі, що зобов'язує всі внутрішні біржі підключатися до системи регулювання через цей канал, що полегшує моніторинг інформації про ідентифікацію користувачів і обіг коштів.
У лютому 2025 року офіційні особи Ірану навіть оголосили про заборону на публікацію реклами криптовалют у будь-яких місцях і на будь-яких платформах. Після цього, у червні, після хакерського нападу, Центральний банк Ірану ще більше посилив контроль над криптоугодами: за даними аналітичних компаній, уряд Ірану встановив, що вітчизняні криптоплатформи можуть працювати лише з 10:00 до 20:00 (так званий "комендантська година для криптоторгівлі"), щоб підвищити ефективність регулювання та обмежити витік капіталу. Різноманітні обмежувальні заходи з'являються один за одним, що в певній мірі відображає баланс, якого намагаються досягти влади між сприянням інноваціям і забезпеченням фінансової безпеки.
Тлумачення: Криптоактиви та ісламські доктрини
Як ісламська республіка, Іран, просуваючи розвиток криптоактивів, також повинен враховувати норми ісламського права (Шаріат). Ісламське вчення забороняє всі форми лихварства (Riba) та азартних ігор (Gharar), а торгівля криптоактивами через свою різку волатильність та певну спекулятивну природу викликала сумніви в частини консерваторів.
Верховний лідер Ірану Хаменеї має відносно відкриту позицію щодо цього питання. У 2021 році він чітко заявив, що купівля та продаж, а також виробництво криптоактивів "повинні відповідати законам і нормам Ісламської Республіки Іран" і не вважаються автоматично такими, що суперечать ісламським доктринам. Іншими словами, якщо уряд дозволяє, то операції з цифровими активами, що виконуються відповідно до правил, самі по собі не є "незаконними". Крім того, Хаменеї також закликав релігійні кола висловлювати думки щодо нових соціальних проблем, включаючи криптоактиви, щоб підтримувати актуальність шаріату.
Однак думки різних релігійних вчених не зовсім однакові. Відомий іранський шиїтський великий аятола Makarem Shirazi займає обережну позицію. Він вважає, що такі криптоактиви, як біткоїн, мають "багато невизначеностей", такі як відсутність державної підтримки, легкість зловживань тощо, тому їхня торгівля не відповідає вимогам ісламського права. Інші релігійні лідери (такі як Sistani) вимагають від віруючих дотримуватися тлумачень релігійного права більш досвідчених вчених, коли законодавство не є ясним.
Офіційні органи Ірану хоча й не вважають криптовалюти чіткою релігійною забороною, проте на практиці наголошують на необхідності дотримання національного законодавства та регуляторних рамок, щоб уникнути надмірної спекулятивної поведінки. Така позиція в певній мірі балансувала протиріччя між ісламським вченням та сучасною економічною практикою.
У умовах численних економічних невизначеностей, криптоактиви все ще привертають увагу великої кількості молоді та фахівців у галузі технологій в Ірані. Аналіз показує, що з розвитком інформаційних технологій, поширенням смартфонів та поступовим відкриттям Ірану для зовнішньої комунікації, бар'єри для участі звичайних громадян у торгівлі цифровими активами знижуються.
Серед найтиповіших випадків — це літо 2024 року, коли популярна на соціальних платформах гра "仓鼠快打（Hamster Kombat）" в Ірані викликала обурення у політиків. Тоді речник Національного центру кіберпростору Ірану Хосейн Деліріан виступив з попередженням, зазначивши, що нещодавно прочитав велику кількість обговорень іранських користувачів у багатьох супер групах, і заявив, що використання гри для видобутку криптоактивів стало розсадником злочинності серед хакерів.
Ця суперечка також привернула увагу релігійних кіл, відомий шиїтський вчений Аятолла Насер Макарем Ширазі описав криптоактиви як "джерело багатьох недоліків" і закликав людей уникати ігор, пов'язаних з біткоїном, таких як Hamster Kombat.
Участь у криптоактивному ринку також пов'язана з ризиками. Є повідомлення, що низький рівень знань про шифрування в Ірані став пасткою для злочинців: випадки шахрайства стають все частішими, багато інвесторів зазнають величезних збитків через сліпе слідування за модою. Анонімні угоди на чорному ринку також створюють виклики для регулювання. Додатково, сам ринок є дуже волатильним, а відсутність зрілого правового захисту змушує деякі іранські родини дотримуватись обережної або навіть вичікувальної позиції щодо таких активів.
В цілому, незважаючи на те, що криптоактиви в Ірані поступово отримують більш широке визнання, обговорення їхньої легітимності, безпеки та етики все ще триває. Сьогодні, на тлі значного обмеження інтернету та скорочення швидкості з боку іранського уряду, а також періодичних відключень мережі в багатьох регіонах, для звичайних людей перспектива розвитку крипторинку є менш важливою порівняно з реальними труднощами війни та виживання країни.